Гайморит у дітей

Зазвичай гайморит, особливо у дітей, сприймається як дуже серйозне, небезпечне захворювання, вчасно не пролікувавши яке можна "забезпечити дитині довічні страждання через сильний нежить". Чи це так насправді?

Коли у дитини трапляється нежить (висловлюючись медичною мовою, гострий риносинусит), то запалення та підвищене виділення слизу відбувається по всій носовій порожнині, у всіх пазухах одночасно, тому що жодної ізоляції між слизовою оболонкою носа та слизовою оболонкою придаткових пазух не існує. Тому в перші дні ГРВІ дитина демонструє всі симптоми гаймориту, етмоїдиту, фронтиту.

Як правило, всі ці симптоми благополучно проходять тоді ж коли минає і нежить. І тільки в одному випадку зі ста, виникає гаймороедмоідіт, який дійсно потребує кваліфікованого та тривалого лікування.

Придаткові пазухи носа (гаморова, лобова, гратчастий лабіринт) формуються не до моменту народження, а набагато пізніше. У новонароджених лобових пазух взагалі немає і вони формуються лише до 10-12 років. Гайморова пазуха у дітей до 5 років має зародкові розміри. У зв'язку з цим у дітей віком 3-5 років гайморит у принципі не буває. У дітей та у дорослих нерідко виникає нежить – запалення слизової оболонки та набряк. Наприклад, при ГРВІ або алергії.

Непомітно для нас цей же набряк, і це запалення, зачіпає і пазухи, адже носова порожнина – це єдиний простір. На подив багатьох батьків, між нежиттю та гайморитом (риноснуситом) у дітей жодної різниці немає. Гайморова пазуха (усім і кожному добре відома за таким діагнозом як «гайморит») є однією з пазух носа. Тому, висловлюючись точно, гайморит у дітей по суті своїй є лише одним із різновидів синуситу - тобто звичайного нежитю, запального процесу в носових пазухах.

Якщо у дитини тече ніс, це за визначенням «гарантує» наявність у цієї самої дитини гострого вірусного гаймориту. ГРВІ та гострий риносинусит – це «болячки» немов брати-близнюки не можуть існувати одна без одної.

Якщо 100 дітлахам із нежитем у перші дні розвитку ГРВІ зробити рентгенограму придаткових пазух носа, то у всієї сотні дружно спостерігатиметься гайморит. Нічого страшного у цьому немає. Це нормальне явище при респіраторно-вірусної інфекції. Такий гайморит лікування не потребує. Він пройде сам, як тільки пройде нежить. А ось бактеріальний гайморит і етмоїдит, найважчі і найнебезпечніші з усіх, вимагають серйозного лікування у фахівця.

Як правило, бактеріальний (гнійний) етмоїдит виникає коли пазуха позбавляється природної вентиляції. Коли тонкі трубочки, що з'єднують пазухи з порожниною носа, закупорюються і в порожнині перестає надходити повітря, а пазуха стає ізольованою. У ній розмножуються бактерії та утворюється гній. Це і є початок гнійного гаймориту, який, на відміну від вірусного та алергічного, дійсно може розглядатися як ускладнення, яке потребує лікування у фахівця.

Найбільш розумним та адекватним методом лікування гострого бактеріального гаймориту у дитини є протимікробна терапія. Антибіотики є обов'язковими у комплексі лікування гнійного синуситу. Усі види антибіотиків мають право призначати лише кваліфіковані лікарі!!!

При гострому синуситі не можна користуватися ніякими тепловими процедурами і дуже небажано зловживати судинозвужувальними краплями. Забудьте про можливість застосування у дитини будь-яких крапель, які містять цикламен.

Слід усвідомити, що в діагнозі «гайморит» у дітей немає жодної трагедії. Два види цього захворювання, вірусний і алергічний, взагалі схожі на звичайний нежить і взагалі не потребують якого-небудь лікування. Їх бактеріальний «собрат» набагато більш підступний і небезпечний. Але і він «банальна болячка», яка при адекватному лікуванні проходить швидко і без наслідків.