У чому відмінність міоми матки від фіброми

Дуже часто виявлену в результаті обстеження доброякісну пухлину в матці лікарі різних медичних центрів діагностують як фіброму, інші – міому, а треті – фіброміому. Тому у пацієнток виникає питання, чим же відрізняються такі освіти та чи однаковий підхід до їхнього лікування?

Слід зазначити, що ці діагнози ідентичні й позначають один тип пухлини, але різної анатомічної будови: фіброма матки складається зі сполучної тканини, міома – м'язової, а у фіброміомі є обидва типи тканинних волокон. У цій статті ми розглянемо, чи існують відмінності у симптоматиці, причинах виникнення, лікуванні таких утворень.

Пухлинні новоутворення в матці: симптоматика та риси подібності

Міоми та фіброми – доброякісні пухлини на стінці або слизовій оболонці матки. Довго вони розвиваються без появи будь-яких симптомів, тому жінки не підозрюють про їх існування. Однак коли пухлини стають більшими й кровоточать, тиснуть на прилеглі органи, виникають ознаки патології:

• нерегулярний менструальний цикл;
• рясні та тривалі або мізерні менструації;
• міжменструальні маткові кровотечі, які часто призводять до анемії;
• болі в попереку та сідницях, викликані тиском пухлини на нервові закінчення тазу та нижніх кінцівок;
• частий поклик до сечовипускання, навіть у нічний час;
• тяжкість у нижній частині живота;
• біль під час і після інтимної близькості.

Симптоматика міом та фібром ідентична. Спільним для них є і те, що вони можуть з'являтися у жінок у будь-якому віці: на них страждає кожна четверта 30-річна дама і кожна друга після сорокарічного віку. Фахівці стверджують, що поширеність таких пухлин серед осіб жіночої статі сягає 70%, але через відсутність симптомів вони довго залишаються невиявленими. Обидва види пухлин виникають при порушенні балансу жіночих статевих гормонів. Тому розвиваються вони в період, що передує клімаксу, коли в організмі починається гормональний дисбаланс.

Ще однією схожістю міом з фібромами є те, що вони практично не регресують, хоча другі можуть поступово й трохи зменшуватися. У жінок дітородного віку міома може припинити рости, роками зберігаючи постійну форму та розміри. Ці пухлини характеризуються низькою ймовірністю переродження на злоякісне новоутворення (тільки в 1-2% випадків). Однак оскільки одними з патологічних наслідків їх розвитку є безпліддя та викидні, необхідно лікувати патологію навіть за відсутності зростання пухлини та загрози ускладнень.

Причини появи новоутворень

Ключова роль у розвитку міом та фібром належить дисбалансу прогестерону та естрогену внаслідок зменшення вироблення першого та збільшення частки другого, що провокує ендометріоз, кістозну дегенерацію яєчників, рясні менструації. Однак це не єдина причина появи міом та фібром. Останнім часом стало відомо, що прогестерон також підвищує частоту соматичних мутацій у міометрії та сприяє розвитку патологічних вузлів. Крім того, стимулювати клітинний поділ у м'язовій тканині матки може й підвищений рівень пролактину. Чинниками ризику появи утворень виступають:

• запальні гінекологічні захворювання;
• ендокринна патологія (хвороби щитоподібної залози, цукровий діабет, ожиріння);
• тяжкий та тривалий стрес;
• знижений локальний та системний імунітет;
• часті аборти;
• генетична схильність;
• серцево-судинна патологія;
• часті інфекційні захворювання жіночої сечостатевої системи;
• нереалізована репродуктивна функція у жінок віком від 30 років.

Вчені з'ясували, що в основі розвитку патології лежить дія генетичних та середовищних факторів, представлених вище, що запускають компенсаторну перебудову всіх структур та функцій організму. У жіночому організмі пухлини схожі своєю поведінкою: вони поступово збільшуються в маткову та черевну порожнини, причому маленькі вузли рідко проявляють себе. Великі ж утворення доставляють перелічені вище неприємні симптоми та небезпечні ускладнення, і, попри свою доброякісність, згодом існує певний ризик їх зловживання. Тому лікар-гінеколог рекомендує проходити планові гінекологічні обстеження двічі на рік з метою запобігання появі утворень та виключенню розвитку небезпечних ускладнень надалі.

Чим відрізняється фіброма від міоми

Як вже було сказано, фіброми та міоми відрізняються своєю анатомічною будовою та структурою: перша розвивається зі сполучної тканини матки, маючи щільну та залозисту структуру, а друга – м'язової тканини, має округлу або овальну форму. Фіброма матки менш поширена порівняно з міомою, вона розвивається безсимптомно та виявляється під час гінекологічного обстеження.

Відрізняються пухлини й місцеперебуванням: міоми можуть розташовуватися в різних частинах матки: усередині, зовні або в її стінках, при цьому вузли розвиваються в волокнах і проростають у черевну та маткову порожнину, а фіброми – усередині стінки або поза органом (перитонеальні утворення). Фіброзні новоутворення бувають вузловими та одиничними, причому останні відрізняються маленьким розміром і довго не виявляються, а перші можуть досягати суттєвої величини, проникаючи у тканину матки. Міоми формуються в м'язах маткової порожнини й ростуть до ендометрію, найчастіше проявляючись своєю симптоматикою.

На відміну від міоми фіброма впливає на сечовипускання та викликає збільшення живота. Вона може непередбачено збільшуватися, проникати у сусідні тканини, трансформуватися у злоякісне новоутворення.

Діагностика та лікування патології

При гінекологічному обстеженні пацієнтки з тим чи іншим видом пухлини гінеколог констатує збільшення матки в об'ємі, наявність на ній ущільнень з чітко окресленими припухлістю, зміщення її від серединної осі, зниження рухливості. Щоб поставити правильний діагноз, лікар призначає пацієнтці ультразвукове дослідження, що допомагає визначити розташування, розміри та будову пухлини. Існують відмінності й у лікуванні новоутворень: міому найчастіше видаляють шляхом хірургічного втручання, а фіброму лікують за допомогою консервативних методів. Але коли обидва види пухлин збільшуються, що супроводжується їхньою кровоточивістю, болями, тиском на органи, вони підлягають видаленню. При діагностиці також призначається загальний аналіз крові та визначення рівня феритину з метою запобігання анемії та залізодефіциту.

Лікування новоутворень проводиться шляхом медикаментозної терапії лише в тому випадку, якщо вони не збільшуються у розмірах та відсутні симптоми патології, описані вище. У київській клініці «Візіум» працюють гінекологи з великим досвідом діагностики та лікування гінекологічних захворювань, зокрема доброякісних пухлин. Вони використовують індивідуальний підхід до кожної пацієнтки, повідомляють діагноз та детально його описують, у разі потреби залучають інших суміжних фахівців. Клініка оснащена сучасним діагностичним обладнанням, тут можна здати всі необхідні аналізи у зручний для вас час. Для термінового виклику гінеколога слід лише зателефонувати за номерами телефонів на сайті.

У клініці «Візіум» діє комплексна програма «Профілактика для жінок», спрямована на своєчасне виявлення жіночих захворювань навіть за відсутності скарг. Адже краще запобігти розвитку патології, ніж її лікувати. Програма передбачає консультацію гінеколога та проведення всіх необхідних аналізів.