Хронічний тонзиліт: причини, симптоми та методи лікування
запис на консультацію
UA / RU
Пошуковий запит не повинен бути коротшим за 4 символи
  • Київ
  • Блог
  • Хронічний тонзиліт: причини, симптоми та методи лікування

Хронічний тонзиліт: причини, симптоми та методи лікування

Мигдалики (Гланди) — це парний орган з лімфоїдної тканини. Він виконує захисну функцію, оскільки виробляє антитіла та створює бар'єр бактеріям, які потрапляють в організм при диханні. При надто високій вірусній або бактеріальній активності на поверхні мигдаликів накопичується велика кількість патогенів. Вони розмножуються, провокуючи запалення. Так розвивається тонзиліт.

Мигдалики (Гланди) — це парний орган з лімфоїдної тканини. Він виконує захисну функцію, оскільки виробляє антитіла та створює бар'єр бактеріям, які потрапляють в організм при диханні. При надто високій вірусній або бактеріальній активності на поверхні мигдаликів накопичується велика кількість патогенів. Вони розмножуються, провокуючи запалення. Так розвивається тонзиліт.

Мигдалики (Гланди) — це парний орган з лімфоїдної тканини. Він виконує захисну функцію, оскільки виробляє антитіла та створює бар'єр бактеріям, які потрапляють в організм при диханні. При надто високій вірусній або бактеріальній активності на поверхні мигдаликів накопичується велика кількість патогенів. Вони розмножуються, провокуючи запалення. Так розвивається тонзиліт. Перші його прояви відбуваються у гострій стадії. Однак, якщо захворювання не лікувати, розвивається хронічний тонзиліт. Така хвороба характеризується тривалим запаленням піднебінних мигдаликів (понад 2 тижні).

Чому виникає хронічний тонзиліт

Як мовилося раніше, захворювання виникає за відсутності чи некоректнім лікуванні гострого тонзиліту (ангіни), а також ларингіту та фарингіту. Близько 40% пацієнтів із хронічним тонзилітом відзначають, що раніше часто хворіли на ангіну. Розвиток патології може спостерігатися внаслідок недотримання рекомендацій щодо приймання антибіотиків. Також лікар може призначити антибактеріальну терапію, не перевіривши чутливості пацієнта до препарату. В результаті він виявляється неефективним, а хвороба запускається.

Серед інших поширених причин розвитку хронічної форми тонзиліту варто виділити:

  • токсико-алергічна реакція — відповідь на токсини мікроорганізмів, що потрапляють у кровотік і викликають аутоімунні процеси в організмі;
  • зниження імунітету — перехід тонзиліту в хронічну форму може відбуватися на тлі імунодефіцитних станів, які проявляються в результаті переохолодження, перенесених захворювань, приймання деяких ліків, перевтоми та ін;
  • стрептококова інфекція — можна заразитися від близьких, які можуть бути носіями хвороби, навіть не підозрюючи про це;
  • генетичний фактор – може збільшити схильність до форм, що рецидивують, та хронічних форм тонзиліту;
  • стоматологічні захворювання — карієс, пародонтит та інші хвороби порожнини рота є осередком інфекції, яка згодом може переходити на інші органи;
  • вплив радіації — суттєво підвищує ризик виникнення хвороби.

Серед місцевих причин розвитку хронічного тонзиліту варто також виділити стани, за яких порушується носове дихання. Таке трапляється при викривленні носової перегородки, утворення поліпів та аденоїдів. Найчастіше захворювання зустрічається у дорослих та підлітків.

Як розпізнати хронічний тонзиліт

Хвороба характеризується рядом симптомів:

  • біль у горлі, що посилюється при ковтанні;
  • збільшені мигдалики;
  • частий кашель;
  • постійна пирхота у горлі;
  • сірий наліт на язику;
  • поява гнійничків на мигдаликах і «корків» — білих, жовтих чи коричневих включень;
  • незначне підвищення температури тіла без інших видимих ​​причин;
  • загальна слабкість;
  • запалення шийних лімфовузлів — вони збільшуються і стають болючими;
  • неприємний запах із рота;
  • відчуття грудки в горлі.

Складні форми хронічного тонзиліту можуть супроводжуватися нападами ядухи, нестачі повітря. Нерідко в таких випадках пацієнти скаржаться на біль у серці, м'язах і суглобах. Відчувається також задишка, частішає серцебиття.

Загострення патології

Патологія протікає хвилеподібно — періоди загострення чергуються із періодами ремісії. Загострюватись вона може на тлі ГРВІ, місцевого або загального переохолодження, перевтоми, шкідливих умов роботи та інших несприятливих факторів. Лімфоїдна тканина стає огрубілою, на лакунах утворюються рубці, з'являються гнійні осередки. Хронічний тонзиліт поводиться як гостра форма (ангіна). У пацієнта болить горло, підвищується температура, збільшуються лімфовузли, виникають слабкість, ломота у тілі, біль голови. Знаючи, як вилікувати ангіну, можна максимум за тиждень перевести захворювання на стадію ремісії.

Якщо патологія має токсико-алергічну форму, у період загострення виявляються симптоми інтоксикації. Пацієнт швидко втомлюється, може скаржитися на біль у серці.

Чим загрожує хронічний тонзиліт: можливі ускладнення

Існує ризик, що інфекція, що знаходиться на мигдаликах, поширюється на інші органи. Вразитися можуть, наприклад, нирки чи суглоби. Крім того, патологія негативно впливає на імунну систему, що загрожує такими ускладненнями, як псоріаз та екзема. Якщо не лікувати хронічний тонзиліт, можливі інші небажані наслідки:

  • запалення органів сечостатевої системи;
  • апное — зупинка дихання під час сну;
  • паратонзилярний (навколомигдалинний) абсцес — у запущеній стадії супроводжується сильним напуханням гланд і болем, пацієнт не може ковтати, відкривати рота та спати;
  • запалення суглобової та тканини серця — відповідно артрити та ендокардити, міокардити;
  • порушення роботи щитоподібної залози;
  • середній отит.

За відсутності належної допомоги хронічний тонзиліт може негативно впливати на роботу різних систем. Тому за наявності небажаних симптомів необхідно одразу звертатися до перевіреного отоларинголога (лора). Тільки лікар зможе визначити, як лікувати отоларингологічні захворювання, не допускаючи ускладнень

Діагностика хронічного тонзиліту

Діагностують захворювання у період ремісії. При загостренні всі чинники вказуватимуть наявність ангіни. Про хронічний перебіг патології говорять гнійний вміст у криптах та наявність в анамнезі частих тонзилітів. У цьому випадку виявлятися ангіна може 2-3 рази на рік, іноді до 6 разів. Буває, що при хронічному тонзиліті пацієнт не хворіє на ангіну, а у нього проявляються ознаки фарингіту.

Візуальний огляд проводять методом фарингоскопії – зі спеціальним освітленням. На захворювання можуть вказувати збільшені мигдалики, пухка поверхня, почервоніння, потовщення, набряки, рубцеві тканини, гній і поганий запах. Лікар також проводить пальпацію регіональних лімфатичних вузлів. Важливо перед прийомом лікаря не опрацьовувати горло місцевими лікарськими засобами. Щоб визначити збудника та чутливість до антибіотиків, призначають посів із піднебіння або носа.

Як лікують хронічний тонзиліт

Одним із найпопулярніших методів лікування захворювання є промивання мигдаликів. Проводять його під час ремісії. Потрібно пройти курс таких процедур. Кількість визначає лікар у кожному випадку індивідуально. Необхідно розуміти, що промивання не може гарантувати одужання. Але методика допомагає нормалізувати стан пацієнта, уникнути оперативного втручання та рецидивів.

Одним з найбільш ефективних та безпечних способів промивання мигдаликів є застосування апарату «Тонзилор». Принцип його роботи полягає у використанні вакуумного та низькочастотного ультразвукового впливу. Працює він точково, не торкаючись здорових тканин. Допомагають полегшити симптоматику та фізіотерапевтичні процедури. В тому числі:

  • фонофорез;
  • світлолікування;
  • УФ-терапія;
  • електрофорез;
  • інгаляції.

Якщо пацієнт відчуває сильний біль, призначають анальгетики. Антибіотики можна використовувати лише у період загострення. Для зміцнення імунітету та зниження ризику загострень проводиться імунокорекція. Для цього призначаються імуномодулятори та вітамінні комплекси. Пацієнти, які цікавляться, чи можна вилікувати консервативним способом хронічний тонзиліт повинні розуміти, що навіть при стійкій ремісії ризик рецидиву все одно існує. Але при своєчасному зверненні до лікаря прогноз може бути сприятливим.

Консервативне лікування ефективне не завжди. У таких випадках постає питання, як позбутися від захворювання, особливо при частих загостреннях. Якщо хронічний тонзиліт суттєво знижує якість життя пацієнта та існує небезпека ураження інших органів та систем, може призначатися операція. У ході її проведення січуться мигдалики з обох боків. Оперативне втручання зазвичай добре переноситься пацієнтами та не вимагає тривалого часу для відновлення. Хірургічні методики не завжди дозволяють усунути хронічну інфекцію. При пізньому обігу вона поширюється на довколишні тканини, лімфовузли та інші ділянки.

Вибір методу лікування залежить від частоти загострень, особливостей їхнього перебігу, наявності ускладнень. У медичному центрі «Візіум» до кожного пацієнта застосовують індивідуальний підхід. Тут практикують передові методики, тому лікування хронічного тонзиліту допоможе досягти стійкої ремісії. У клініці працюють досвідчені лікарі, дотримання рекомендацій яких дозволить суттєво покращити якість життя.

Будь-ласка, оберіть мову