Проблема хронічного тонзиліту

Зима начебто вже позаду, сонце щосили світить, ринки радують молодою зеленню і хворе горло, здавалося б, позаду. Але немає. Вважається, що весняний період ще й небезпечніший за зимовий. З – за зимових стресів імунітет ослаб і організм вже не може так бурхливо реагувати на хворобу, як він це робив взимку - видавати високу температуру і протягом декількох днів коштом внутрішніх резервів справлятися з хворобою. Крім того, погода в цей період дуже нестійка і нам, що скучили весняними днями, при першій же нагоді хочеться зняти з себе теплий одяг і насолоджуватися сонцем. Але тут повіяв поривчастий вітер, стало мерзлякувато в тіні і ми, непомітно для себе, переохолодилися, і без того ослаблений імунітет геть-чисто відмовляється нас захищати і – привіт, запалені мигдалики! 

Часті рецидиви хронічного тонзиліту знижують якість життя, небезпека його полягає в тому, що він може призвести до розвитку серйозних ускладнень -ревматизму, гломерулонефриту і т.д., що надалі може стати причиною інвалідизації.

Тим часом серед практикуючих лікарів досі відсутні загальноприйняті підходи до тактики обстеження та ведення даної патологи. Консервативні методи лікування - повторні курси антибактеріальної терапії, місцеві процедури (промивання, фізіотерапевтичні методи) не завжди виявляються ефективними, що наприкінці кінців змушує таким пацієнтам виробляти тонзилектомію. Але видалення вогнища інфекції теж не завжди виявляється успішним. І після операції у пацієнтів можуть зберегтися скарги на болі в горлі, субфебрилітет, зниження працездатності. І в чому ж причина?

Раніше вважалося, що загострення хронічного тонзиліту пов'язане з реактивацією виключно бактеріальної інфекції, що виділяється при бак посівах з піднебінних мигдаликів: В-гемолітичний стрептокок, Staphylococcus aureus, nbsp; Hemophillus influenza, пневмококи. Саме з урахуванням їх виявлення і призначається антибактеріальна терапія, приносячи не завжди бажаний ефект.

Нині доведено, що не тільки бактерії визначають запальний процес, а й наявність вірусів - таких як: Епштейн Барр вірус (57%), вірус герпесу 6 типу (25%) за даними зарубіжних досліджень. Дані віруси належати до сімейства герпетичних вірусів, здатних до довічної персистенції і що призводять до розвитку вторинної імунологічної недостатності, що і є причиною хронізації процесу і неефективності проведення як консервативного, так і оперативного лікування. Таким чином, етіологічним фактором хронічного тонзиліту є вірусно-бактеріальні асоціації, що необхідно враховувати під час обстеження та ведення пацієнтів з даною патологією.