Що потрібно знати про кишкову непрохідність

Непрохідність кишківника — це патологічний стан, при якому частково або повністю відсутнє просування вмісту шлунково-кишкового тракту внаслідок порушення перистальтики (м'язового скорочення) його стінок. До такого стану призводять тривалі спазми м'язів або їхнє повне розслаблення.

Непрохідність кишківника — це патологічний стан, при якому частково або повністю відсутнє просування вмісту шлунково-кишкового тракту внаслідок порушення перистальтики (м'язового скорочення) його стінок. До такого стану призводять тривалі спазми м'язів або їхнє повне розслаблення. Патологія може розвиватися у будь-якому віці, але буває і вродженою. За статистикою, хвороба частіше зустрічається серед осіб чоловічої статі та людей похилого віку, які перенесли операцію на шлунку або кишківнику. Без своєчасної діагностики на ранній стадії відбувається швидке прогресування патологічного стану з появою різноманітних ускладнень.

Багаторічна лікарська практика показує, що непрохідність кишківника — не самостійне захворювання, це ускладнення іншої хвороби травного тракту. Особливо небезпечна для життя патологія у гострій стадії. Щоб запобігти негативному сценарію її розвитку, важливо знати причини, симптоми, методи діагностики та лікування недуги.

У чому небезпека кишкової непрохідності

Якщо застій у кишківнику не лікувати вчасно, виникають ускладнення:

• некроз тканин через відсутність їхнього кровопостачання, при якому кишковий вміст потрапляє в черевну порожнину та викликає її запалення – перитоніт. Це надзвичайно небезпечний стан, що потребує негайного хірургічного втручання;
• порушення функції внутрішніх органів, інтоксикація організму внаслідок накопичення у кишківнику продуктів розпаду;
• процеси гниття та поява патогенної мікрофлори, що знижують імунітет та викликають сепсис (зараження крові);
• дефіцит поживних речовин, що призводить до зневоднення, нестачі вітамінів та мінералів, порушення кислотно-лужного балансу в організмі;
• біль, нудота та блювання.

Затримка надання своєчасної допомоги загрожує посиленням стану та підвищенням потреби в хірургічному втручанні. Імовірність смертельного результату при виявленій патології становить від 3 до 10%, а післяопераційної непрохідності – 30%.

Причини та симптоматика видів кишкової непрохідності

Класифікація видів патології настільки велика, як і численні причини, що її викликають. Зупинимося на патологічних станах, що часто зустрічаються в медичній практиці.

Часткова кишкова непрохідність

При обструкції частина кишківника подекуди заблокована, що перешкоджає нормальному проходженню через нього харчових залишків та рідини. Вона викликана перекриттям просвіту кишки стороннім тілом, пухлиною, неперетравленою їжею або каловими масами, глистяною інвазією, жовчним камінням, що потрапили туди через внутрішній жовчний свищ. Типові ознаки патології – асиметричне здуття живота, надмірне газоутворення, біль, нудота та блювання. Тимчасове полегшення відбувається, коли вміст кишківника виходить у вигляді рідких калових мас із запахом гниття, при цьому пацієнти відчувають слабкість та втому.

Спайкова кишкова непрохідність

Ця поширена патологія (становить майже половину всіх випадків захворювання) викликана блокадою або звуженням кишкового проходу через появу сполучнотканинних спайок у порожнині очеревини. Причинами їх виникнення є:

• операції в органах ШКТ;
• ішемія шлунково-кишкового тракту;
• гнійні запалення у черевній порожнині, такі як перитоніт, апендикулярний абсцес;
• травми та кровотеча в очеревину;
• ускладнення після хірургічних маніпуляцій;
• наявність сторонніх тіл.

Захворювання зустрічається з рівною ймовірністю серед осіб будь-якої статі та віку у трьох різновидах: обтураційному, странгуляційному та змішаному. У першому випадку відбувається здавлювання кишкових петель спайками, що не діють на нервові закінчення та кровопостачання, посилення перистальтики з раптовими нападами болю, блювання з домішкою жовчі, здуття живота, поява метеоризму та запорів.

Странгуляційна форма хвороби викликана стисканням брижі кишківника і супроводжується відмиранням його тканин при утворенні вузлів, завороті кишки, утиску грижі. З'являються симптоми гострої кишкової непрохідності:

• раптово виникає сильний біль у животі без чіткої локалізації;
• блідне шкірний покрив;
• з'являється блювання без домішок;
• спостерігається метеоризм та затримка дефекації;
• з'являються ознаки інтоксикації – тахікардія, перепад артеріального тиску, запаморочення.

Змішаний різновид патології викликаний появою спайок між запальним вогнищем у порожнині очеревини та петлями кишки. Післяопераційна спайкова непрохідність кишківника з'являється внаслідок ускладнення після хірургічного втручання, причому вона може почати розвиватися у різні терміни. Наприклад, у пацієнтів з тяжкою формою перитоніту вже в перші дні після операції з'являються періодичні переймоподібні болі в животі та його не симетричне здуття, блювання. Іноді патологічні ознаки захворювання виникають через два-чотири тижні після хірургічного втручання з такими ж виразними симптомами та супроводжуються різким погіршенням загального стану пацієнта.

Загальні симптоми патології у дорослих та наслідки ускладнень

Попри велику класифікацію видів кишкової непрохідності та різні їх причини, всі вони супроводжуються такою симптоматикою:

• переймоподібним болем (найраніший симптом), що виникає спочатку в місці появи непрохідності, а потім поширюються по всьому животу, чітко не локалізуючись;
• нудотою та блюванням без полегшення;
• метеоризмом та запорами;
• сухістю язика;
• асиметрією живота;
• почастішанням пульсу, слабкістю.

За відсутності своєчасної діагностики та лікування з'являються такі ускладнення, як перитоніт, відмирання тканин кишківник, утворення отворів у його стінці, через які вміст потрапляє в черевну порожнину, що може закінчитися летальним кінцем.

Динаміка розвитку захворювання та провокують його фактори

Розвиток хвороби проходить три стадії: больовий (виникає сильний переймоподібний біль як нервово-рефлекторна відповідь на запалення, що виникло), компенсаторна, коли в організмі відбуваються патологічні зміни (біль стає постійною, інтоксикація, порушення внутрішньостінкової циркуляції крові, відсутня перистальтика), термінальна (перистатика). Кишкова непрохідність виникає за наявності:

• уроджених аномалій розвитку травного тракту;
• судинної патології;
• парезу або паралічу кишківника після операції або як наслідок харчової інтоксикації;
• стискання кишки при грижовому утиску, спайках, підвищенні внутрішньочеревного тиску після важкого фізичного навантаження;
• пухлин, сторонніх тіл, конкрементів, що перешкоджають проходженню калових мас;
• наслідків запальних захворювань в очеревині (апендициту, дивертикуліту);
• рефлекторних спазмів, спричинених гематомами, забитими місцями, нирковими кольками або іншими факторами.

Часті причини захворювання – пухлини в кишківнику, спайки, наслідки операції в черевній порожнині, застосування лікарських препаратів, що впливають на перистальтику.

Діагностичні методи та лікування кишкової непрохідності

Під час огляду пацієнта лікар із характерною симптоматикою визначає наявність захворювання. Для підтвердження діагнозу та виявлення стадії розвитку патологічних змін призначаються інструментальні та лабораторні дослідження:

• УЗД органів черевної порожнини;
• рентгенографія чи колоноскопія;
• іригографія;
• лапароскопія;
• загальний та біохімічний аналізи крові, сечі.

Обсяг діагностичних досліджень визначає лікар на підставі результатів огляду. Захворювання лікується медикаментозно або хірургічним шляхом при гострій стадії з ознаками перитоніту, причому проміжок часу від моменту госпіталізації до стаціонару до операції повинен становити менш ніж три години. Після операції пацієнту призначається протизапальна терапія та стимулювання кишкової моторики.

У спеціалізованому медичному центрі експертного рівня «Візіум» працюють провідні фахівці різних галузей медицини, які за допомогою сучасного обладнання швидко, точно та якісно проводять діагностику, лікування та профілактику захворювань. За наявності симптомів кишкової непрохідності слід негайно звернутися до лікаря-гастроентеролога, який ретельно обстежує пацієнта та своєчасно призначить лікувальну терапію. Якщо симптоматика має гострий характер, слід негайно викликати швидку допомогу. У клініці «Візіум» наявність команди професіоналів, перевірених лікувальних методик та повного циклу медичної допомоги дозволить пацієнтам своєчасно позбутися недуги.

Список використаної літератури

1. Неверов П.С. Кишкова непрохідність: навчально-методичний посібник. Мінськ: БДМУ, 2017. 42 с.
2. Маєв І.В., Войновський Є.А., Луцевич О.Е., В'ючнова О.С., Урбанович А.С. Гостра кишкова непрохідність (методичні поради). Доказова гастроентерологія. 2013. № 1. С. 36-51.