Часте та рідкісне сечовипускання: причини, норми, лікування
запис на консультацію
UA / RU
Пошуковий запит не повинен бути коротшим за 4 символи
  • Київ
  • Блог
  • Часте та рідкісне сечовипускання: причини, норми, лікування

Часте та рідкісне сечовипускання: причини, норми, лікування

Об'єктивний стан організму відбивають як результати аналізу крові, так і частота сечовипускання з обсягом виділеної сечі, її показники. Навіть найменші відхилення від норми викликають зміну її кольору, запаху та кількості позивів, появу домішок.

Об'єктивний стан організму відбивають як результати аналізу крові, так і частота сечовипускання з обсягом виділеної сечі, її показники. Навіть найменші відхилення від норми викликають зміну її кольору, запаху та кількості позивів, появу домішок. Оскільки процес сечовипускання контролює центральна нервова система, випорожнення сечового міхура управляється волею людини та в нормі відбувається вільно, без затримок та болісних відчуттів.

Будь-які порушення ходу цієї фізіологічної процедури свідчать про розвиток дизурії  – сукупність відхилень функціонування сечовидільної системи, що супроводжуються почастішанням, болючістю або утрудненням відтоку сечі. Крім того, такі розлади розвиваються на тлі неврологічних та гормональних дисфункцій, їх можуть провокувати новоутворення різної локалізації в організмі.

Нормальні показники частоти та кількості сечовипускань

У нормі добова кількість походів у туалет у здорових чоловіків становить 4-7 разів, жінок – до 9 разів, одноразовий об'єм виділеної сечі – 250-300 мілілітрів. Діти спорожняють сечовий міхур частіше, особливо новонароджені (до 25 разів протягом доби). При нормальному сечовипусканні повинні бути відсутні:

  • больові відчуття;
  • нетримання сечі;
  • терміновість позиву, оскільки він контролюється волею людини;
  • відчуття неповного випорожнення сечового міхура;
  • проблеми відтоку сечі (вона повинна виходити без напруги чи розслаблення).

Мимовільний акт сечовипускання або його утруднення, хворобливість та почастішання – привід звернутися до уролога. Приватна клініка «Візіум»  надає можливість отримати консультацію досвідченого фахівця з точною діагностикою на сучасному обладнанні експертного рівня.

Рідкісне сечовипускання у жінок і чоловіків: причини, симптоми

На нечасті походи до туалету люди не звертають уваги через суб'єктивне розуміння поняття норми. Проте варто потурбуватися про свій стан за наявності таких симптомів, як:

  • поява болю внизу живота, відчуття неповного випорожнення сечового міхура;
  • нетримання сечі;
  • скорочення актів сечовипускання протягом дня;
  • зниження обсягу сечі, що виділяється, напруга і її «видавлювання».

Патологічне рідкісне сечовипускання може бути спричинене порушенням спинномозкової іннервації сечового міхура при пошкодженні або захворюваннях спинного мозку. Проблеми з відтоком сечі виникають при запально-інфекційних ураженнях сечостатевої сфери, склерозі шийки сечового міхура та зниженні його скорочувальної здатності, травмах уретри.

У жінок причинами рідкісного сечовипускання можуть бути фізіологічні, психологічні, медичні фактори:

  • сильний стрес чи висока тривожність;
  • сечокам'яна хвороба;
  • порушення нормального функціонування сечового міхура;
  • гінекологічні захворювання;
  • побічні ефекти ліків;
  • інфекції сечовивідних шляхів, діабет, гіпотиреоз;
  • неврологічні проблеми (хвороба Паркінсона, множинний склероз).

У чоловіків часто причинами рідкісних позивів до випорожнення сечового міхура є простатит, що призводить до звуження сечоводу, аденома простати, сечокам'яна хвороба, стрес або депресія, прийом деяких лікарських препаратів.

Найбільш небезпечна неможливість випорожнення наповненого сечового міхура – ​​ішурія, яка часто є наслідком іншої патології. Перешкодами до відтоку сечі є конкременти, поліпи, пухлини, звуження уретри. Ішурія виникає внаслідок обструкції, порушення скорочувальної здатності сечового міхура або нормальної роботи нирок, нервового регулювання процесу виділення сечі.

Часте сечовипускання у чоловіків та жінок: причини та симптоми

Причинами частого походу в туалет (більше ніж вісім разів із виділенням двох літрів сечі на добу) нерідко є захворювання органів сечовидільної системи: нирок, сечоводів, сечового міхура. Часте сечовипускання (поліурія) супроводжується такими симптомами:

  • болем та різями при виділенні сечі;
  • відчуттям тяжкості у нижній частині живота;
  • мимовільним сечовипусканням;
  • наявністю крові в сечі, зміною її кольору та запаху;
  • підвищенням температури.

Прискорене виділення сечі супроводжує запалення сечового міхура та уретри, хронічну ниркову та серцево-судинну недостатність, цукровий діабет, сечокам'яну хворобу, неврологічні розлади.

У жінок поліурія часто спричинена:

  • циститом, уретритом, пієлонефритом, що прогресують;
  • статевими інфекціями, такими як хламідіоз, гонорея, трихомоніаз;
  • синдромом подразненого сечового міхура;
  • цукровим діабетом;
  • сечокам'яною хворобою.

У чоловіків, крім перерахованих патологій, частими причинами такої проблеми служать простатит, аденома та рак передміхурової залози. Дизурію не можна розглядати як самостійне захворювання, вона є індикатором патології сечовидільної та серцево-судинної систем, порушення обміну речовин, неврологічних розладів.

Діагностика дизурії

Комплексне діагностування патології базується на зібраному анамнезі пацієнта, симптомах, результатах лабораторного та інструментального досліджень. При цьому уролог призначає додаткові обстеження:

  • загального аналізу крові та сечі;
  • PSA-тесту (чоловікам);
  • бактеріального посіву сечі;
  • мікроскопії мазка з уретри;
  • цистоскопії;
  • ультразвукового дослідження нирок та сечовидільної системи;
  • магнітно-резонансної чи комп'ютерної томографії;
  • уретрографії.

Ведення пацієнтом щоденника частоти та обсягу сечовипускання рекомендується урологом для виявлення причини патології. Нерідко для уточнення діагнозу потрібна консультація гінеколога, андролога, ендокринолога, невролога.

Лікування дизурії

Тактика лікування розробляється лікарем після з'ясування точної причини проблеми та сприяє як нормалізації роботи сечовидільної системи та усунення симптомів, а й терапії основного захворювання. Залежно від встановленого діагнозу фахівець призначає:

  • консервативне лікування, засноване на прийомі антибіотиків, противірусних засобів, спазмолітиків, діуретиків, інших лікарських препаратів відповідно до виявленого основного захворювання;
  • фізіотерапію;
  • дієтотерапію.

Якщо консервативна терапія виявляється неефективною, а також за наявності пухлин, вроджених вад та серйозних травм сечостатевих органів проводиться оперативне втручання.

Якщо ви помітили ознаки дизуричних розладів, звертайтеся до досвідчених фахівців медичного центру «Візіум» на Позняках у Києві. Вони допоможуть встановити точний діагноз та пройти ефективне лікування, позбутися від проблеми у комфортних умовах за доступними цінами якісних медичних послуг. Запис на прийом до лікаря здійснюється шляхом заповнення спеціальної форми на сайті, після чого координатори допоможуть обрати зручний для вас час відвідування клініки.

Література:

  1. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK549918/
  2. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK291/
  3. https://www.sciencedirect.com/topics/nursing-and-health-professions/dysuria
Будь-ласка, оберіть мову